Павленко Даша Стівенсон помер 3 грудня 1894 від інсульту на острові Уполу в Самоа. C ранку і до вечора він писав «Уїра Гермістон», дійшовши майже до середини. Потім спустився у вітальню, намагався розважити дружину, яка була в похмурому настрої. Зібралися вечеряти, Стівенсон приніс пляшку бургундського. Раптово він схопився за голову і крикнув: «Що зі мною?» До початку дев'ятого його вже не було в живих. Самоанци, що називали Стівенсона Тузіталой («оповідачем»; письменник розповідав їм, наприклад, історію про сатанинської пляшці, відображену потім в казковій повісті зі збірки «Вечірні розмови на острові»), підняли його, покритого британським прапором, на вершину гори Веа
Відома письменниця Агата Крісті використовувала у своїх детективних романах імена детективів, які іноді повторювалися і це були такі імена як: знаменитий Еркюль Пуаро, невтомна міс Марпл, холоднокровний Паркер, Пейн, а так само ще Томмі і Тапенс.
Паркер пайн - Хлопоты в Польенсе и другие истории Місс Марпл - Обявлено убийство, в 4.50 из Паддингтона Єркюль Пуаро - восточный експер, смерть в облаках, тайны пансионата
Питання № 5 Кто не чтит Афродиту - богиню любви Отвергает ее дары Пусть узнает легенду о каре богов И о роке жесткой любви! Чекаю не тільки відповіді, а й різноманітної інформації.
Павленко Даша- Кто не чтит Афродиту - богиню любви Отвергает ее дары Пусть узнает легенду о каре богов И о роке жесткой любви!
Когда-то жил в Греции юноша - Прекрасный и гордый Нарцисс Холодныйи гордый со всеми Природы безумный каприз!
Дочь леса его полюбила Но он как прежде, вновь Поранил душу нимфы И осмеял любовь... Он одного лишь СЕБЯ Достойным считал любви И нимфа взмолилась богам: "Ты тоже Нарцисс ПОЛЮБИ!!!"
+ Автор Инна Романова Нарцис - син річкового бога Кефіса й німфи Ліріопи За іншою версією міфу, боги покарали Нарциса за те, що він зневажив кохання німфи Ехо.
Павленко Даша Нарцис, рідше Наркіс (грец. Νάρκισσος) — син річкового бога Кефіса й німфи Ліріопи, вродливий юнак, улюбленець німф, мисливець.
Нехтував усіх дівчат, які в нього закохувалися. Богиня Немесіда, караючи Нарциса за пиху, призвела до того, що якось на полюванні він побачив у джерельній воді своє відображення і так закохався в нього, що з любові помер. На могилі Нарциса виросли квіти (нарциси). За іншою версією міфу, боги покарали Нарциса за те, що він зневажив кохання німфи Ехо.
Міф про Нарциса опрацював Овідій у «Метаморфозах». На сюжет міфу створили опери Франческо Каваллі, Алессандро Скарлатті, Крістоф Віллібальд Ґлюк; Педро Кальдерон де ла Барка написав драму. У переносному значенні Нарцис — самозакохана людина.
Нарцис славився своєю красою, якою не володів будь-який інший юнак. Але володіючи красою, за передбаченням оракула Тіресея, Нарцису було заборонено бачити своє відображення, інакше юнакові судилося померти. Здавалося б, виконати передбачення оракула не складно, адже в той час не було дзеркал.
Проте, життя нарциса істотно змінилося коли він зустрів чудову німфу Ехо. Ехо вважалася улюбленою повірницею цариці неба Юнони, яка довіряла Ехо всі свої таємниці. Але німфа Ехо зрадила її, приховавши пригоди чоловіка Юнони — Юпітера. Дізнавшись про обман, Юнона покарала Ехо вигнанням і вдобавок позбавила німфу мови, але при цьому Юнона залишила Ехо можливість повторювати останній склад слів, вимовлених ким-небудь.
Змучена самотністю в лісі, німфа Ехо шукала того, хто зміг би її полюбити. І одного разу, ви вже напевно здогадалися, німфу привернув своєю красою гуляючий по лісі Нарцис. Ехо без пам’яті закохалася в юнака і в що б те не стало вирішила захопити Нарциса, але всі її спроби були безуспішні. Нарцис не звертав на Ехо ніякої уваги. Тоді, ображена німфа стала молити богів про покарання юнаки за нерозділене кохання. Незабаром, знехтувана німфа від безнадійної пристрасті зсохла і перетворилася на ехо. Однак, перед смертю, Ехо прокляла Нарциса: «Хай не відповість Нарцису взаємністю той, кого він полюбить».
Боги, яким молилася Ехо, почули її прохання і покарали Нарциса. Так, повертаючись з полювання Нарцис, втомлений і змучений спрагою він вирішив зупинитися і випити води з чистого і спокійного ставка. Нахилившись до джерела, Нарцис вперше в житті побачив своє відображення і не втримавшись від такої краси, тут же закохався сам у себе. І незабаром, не в силах відірвати погляд від свого відображення, Нарцис зачах від любові. На місці, де помер прекрасний юнак, виросла не менш прекрасна квітка з однойменною назвою, з приємним ароматом, так само як і юнак хилиться віночком вниз, як би бажаючи побачити своє відображення. З тих пір, красивий нарцис вважався у стародавніх греків
Розгнівалася богиня любові Афродіта на те, що Нарцис відкидає її дари, і покарала його. Одного разу навесні під час полювання Нарцис підійшов до струмка і захотів напитися студеної води. Ще жодного разу не торкалися вод цього струмка ні пастух, ні гірські кози; жодного разу не падала в струмок зламана гілка, навіть вітер не заносив у струмок пелюстків пишних квітів. Вода його була чиста і прозора. Як у дзеркалі, відбивалося в ній все навколо: і кущі, що розрослися по березі, і стрункі кипариси, і блакитне небо. Нагнувся Нарцис до струмка, спершись руками об камінь, що виступав з води, і відбився в струмку весь, в усій своїй красі. Тут-то і спіткала його кара Афродіти. У здивуванні дивиться він на своє відображення у воді, і сильна любов оволодіває нею. Повними любові очима дивиться він на своє зображення у воді, він манить його, кличе, простягає до нього руки. Нахиляється Нарцис до дзеркала вод, щоб поцілувати своє відображення, але цілує тільки студену прозору воду струмка. Всі забув Нарцис: не йде від струмка, не відриваючись, милується самим собою. Він не їсть, не п'є, не спить. Нарешті, повний відчаю, вигукує Нарцис, простягаючи, руки до свого відображення:
- О, хто страждав так жорстоко! Нас розділяють не гори, не моря, а тільки смужка води, і все ж не можемо ми бути з тобою разом. Вийди ж із струмка!
Замислився Нарцис, дивлячись на своє відображення у воді. Раптом страшна думка прийшла йому в голову, і тихо шепоче він своєму відображенню, нахиляючись до води:
- О горе! Я боюся, не полюбив я самого себе! Адже ти - я сам! Я люблю самого себе. Я відчуваю, що трохи залишилося мені жити. Ледве розквітла, зів'яну я і зійду в похмуре царство тіней. Смерть на лякає мене, смерть принесе кінець мукам кохання.
Для українських мислителів чуттєвість ніколи не була реакцією на “зовнішнє”. Вона визначала стан “внутрішньої людини”, мала своїм осередком душу (серце) і була шляхом містичного єднання з Творцем. Так Г.Сковорода під кутом зору української ментальності тлумачить добре відомий міф про Нарциса. На його думку, Нарцис, споглядаючи себе, закохується не в свою зовнішність, красу якої фіксує зір, а здійснює сповнений драматизму акт самопізнання, метою якого є пошуки Бога в своєму єстві, єднанні з ним. Досягти такого єднання можна тільки за умови звільнення від усіх зовнішніх обмежень і глибокого проникнення у свій внутрішній світ
Я прочитав декілька давньогрецьких міфів, найбільше мені сподобався "Нарцис". Це історія прекрасного юнака, але Пихатого і гордого, який нікого ніколи не любив, нехтував іншими. За це його покарала богиня краси і кохання Афродіта.Який повчальний зміст цього міфу? Мабуть, давні греки хотіли, щоб люди були сповнені любові до оточуючих. Тому що надмірна любов до себе ні до чого гарного не призводить.
книга «Аристотель». "Ім'я Троянди" була написана Умберто Еко, і в ній розповідається про історію розслідування низки злочинів, що сталися у листопаді 1327 р. в одному з італійських монастирів.Завдання розслідувати злочини покладено на колишнього інквізитора, філософа й інтелектуала, францисканського монаха Вільгельма Бескервільського, якого супроводжує його юний учень Адсо. Від імені Адса й ведеться розповідь.
Павленко Даша Роман "Ім'я Рози" був написаний Умберто Еко в 1980 році. Це перший художній твір Еко. І воно принесло йому всесвітню славу. Хоча мені роман читати було складно. Пам'ятаю проривалася, як крізь дикі зарості. Все таки Умберто Еко насамперед учений Герої роману шукають твір Аристотеля, яке вважалося загубленим.
Середньові́чна літерату́ра — це період в історії світової літератури, що розпочинається в надрах пізньої античності (4—5 століття), а завершується у 15 столітті. Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.
Жанровий розподіл художніх творів продовжився за міцною традицією античності. У європейській літературі чітка жанрова класифікація художніх творів продовжувалась до 20 століття. На передній план у добу середньовіччя поступово виходить периферійний для античної літератури жанр — розповідна проза, де поєднувалися історичний переказ, чудесна подія або дивовижний випадок, побутовий елемент і моральне напучування («Діяння римлян» тощо). Прецедентом слугувала історична проза пізньої античності (Тіт Лівій, Светоній, Таціт, Плутарх) та численні історичні компендіуми, що їх складали вчені.
Павленко Даша Середньові́чна літерату́ра — це період в історії світової літератури, що розпочинається в надрах пізньої античності (4—5 століття), а завершується у 15 столітті. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява християнських євангелій (1 століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340–397), творів Августина Блаженного («Сповідь», 400 рік; «Про град Божий», 410–428 роки), переклад Біблії латинською мовою, здійснений Єронімом (до 410 року).
Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.
Павленко Даша Зріле Середньовіччя стало періодом розквіту героїчного епосу — героїчної оповіді про минулі події, пов’язані із захистом інтересів племені, роду, держави народний героєм. У якій би країні не створювався епос, жанрові ознаки були подібними, хоча час і народ накладали певний відбиток на витлумачення теми, образу, ситуації. Героїчному середньовічному епосу притаманні такі типові ознаки: Ø відображення зростання національної самосвідомості, пов’язаної із захистом рідної землі; Ø використання історичних подій, імен відомих осіб з відповідним елементом міфологізації; Ø розкриття конфлікту — зіткнення з ворогами, яке закінчувалося перемогою епічного героя. Навіть тоді, коли він гинув, за ним залишалася моральна перемога; Ø наділення епічного героя богатирськими рисами: мужністю, силою, прагненням боротися з ворогами за інтереси свого етнічного угруповання чи держави. Він нехтував смертю, завжди був готовий поступитися найдорожчим задля виконання свого обов’язку. Розкриття образу відбувалося переважно, а іноді й лише у вчинках, типовим було соціальне походження і статус героя — рівень знатності й заможності, людські якості надавалися в ідеалізованій формі, герой втілював ідеальні поняття народу про красу фізичну й моральну, про етику поведінки. Він і його подвиги завжди були в центрі уваги розповіді про минулі події; Ø змалювання ворога в образі гідного супротивника, який переважав у кілька разів за чисельністю свого війська військо епічного героя; Ø надання великого значення зброї, зокрема мечу, опису битви, що ставало кульмінацією твору і поєднувало в собі всі його сюжетні лінії; Ø зображення смерті й почуття скорботи, філософських роздумів з приводу зображених подій. Героїчний епос відрізнявся від давнього народного епосу і разом з тим мав з ним спільні риси.
Павленко Даша Середньовічний героїчний епос- це фольклорні твори різних народів, які були створені в добу Середньовіччя. Вони відображають в легендаризованій формі події загальнонаціонального значення, релігійну боротьбу, битви проти чужоземних загарбників. Франція- “Пісня про Роланда” 1100р. Німеччина-”Пісня про Нібелунгів” 1220р. Іспанія – “Пісня про мого Сіда” 1140р. Англія – балади про Робін Гуда 12 ст. Україна – “Слово о полку Ігоревім” 1185-1187р
Середньовічний героїчний епос. Він відображає у легендаризованій формі події загальнонаціонального значення, релігійну боротьбу, битви проти чужеземних загарбників
Середньовіччя стало періодом розквіту героїчного епосу — героїчної оповіді про минулі події, пов’язані із захистом інтересів племені, роду, держави народний героєм. У якій би країні не створювався епос, жанрові ознаки були подібними, хоча час і народ накладали певний відбиток на витлумачення теми, образу, ситуації.У героїчному епосі відтворено й збережено історію, думки та помисли народу.
Павленко Даша Риси середньовічного епосу: Легендарне переосмислення історії, надання реальним фактам героїчного змісту, національного й релігійного пафосу Автори-невідомі учасники чи очевидці конкретних історичних подій Основна тема творів – боротьба проти зовнішніх ворогів. Ідеї: служіння батьківщині, захист віри, об”єднання країни Поєднання реальних історичних постатей із вигаданими персонажами Герої-втілення народних ідеалів Використання фантастики(віщі сни, гіперболізація) Зв”язок з фольклором Характерні художні засоби(опис батальних сцен, контрасти, символіка,постійні епітети, олюднення природи, повтори)
Франція - "Пісня про Роланда" 1100 р. Німеччина - "Пісня про Нібелунгів" 1220 р. Іспанія - "Пісня про Сіда" 1140 р. Англія - балади про Робін Гуда 12 ст Україна - "Слово о полку Ігоревім" 1185 - 1187р.
Питання № 10 У творах цієї літератури утверджується культ Бога, ідея залежності людини від божественної волі, норми релігійної моралі. Назвіть цей вид літератури та її жанри.
Павленко Даша У релігійних творах утверджувалися культ Бога, ідея залежності людини від божественної волі, норми релігійної моралі. , Релігійна література
Релігійна література. Жанри: екзегетика (тлумачення і коментарі до Святого Письма), богослужбова література, література для мирян (псалтир, перекази біблійних сюжетів, часовники тощо), літописи (які створювалися в монастирях як хроніка, насамперед, церковної історії), схоластичні трактати, дидактичні твори, видіння, житія святих (агіографія) та розповіді про їхні чудеса.
Трістан - легендарний персонаж середньовічного лицарського роману XII століття. Належить до кола лицарів Круглого столу. Трістан - син Таллуха (за іншою версією - син короля Рівалена і Бланшефлор, сестри короля Марка), найсильніший, найсміливіший і найкращий (за валлійськими легендами) лицар, що поступався лише Ланселоту, відомий через романтичну історію кохання до Ізольди, яка стала дружиною короля Марка. Образ Трістана є яскравим втіленням, що відображає глибокі суперечності в лицарському суспільстві й його світогляді, старозавітні феодальні норми і поняття. P.S. Вибачте, будь - ласка, що слід розуміти під поняттям "познайомити"? Коротко розповісти про долю героя? Чи розповісти про долю, сюжет роману за його участі та аналіз образу?
Трістан - королевич Лоонуа, рано осиротів і, ховаючись від підступів мачухи, потрапив у Тінтагель — до двору свого дядька, Корнуельського короля Марка. Його охоплює вир пригод. Та врешті решт, він помирає поранений отруйною зброєю у Британії.
Трістан - головний герой сказань про Трістана та Ізольду, син короля Ривалена та принцеси Бланшефлер. Батько Трістана помер у сутичці з ворогом, а мати - в пологових муках. Вмираючи вона простить названи новороджене немовля Трістаном від французького triste - "Сумний", бо і зачатий і народжений був у смутку й печалі.
Леся Українка в примітці-передмові до своєї поеми «Ізольда Білорука» так надзвичайно стисло переказує сюжет «Роману про Трістана та Ізольду»: «Зміст його - фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Золотокосої. Се кохання постало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку». Основа сюжет зовсім фантастична: чарівний напій, який з'єднує молодих людей непереможним, довічним коханням. Але самі постаті рицаря Трістана і королеви Ізольди ввійшли в світову галерею вірно закоханих пар.
Павленко Даша Тристан, в ірландській міфології лицар, коханий Ізольди, дружини короля Марка. Легенда про Трістана та Ізольду златовласой народилася в Бретані і стала популярною у всіх країнах Західної Європи. Ізольда, майстерна цілителька, вилікувала незагойна рану лицаря Трістана з Корнуолла. Після повернення Трістана додому, в замок дядька, короля Марка, ластівка впустила золотий волосся на замковий двір. Марк підняв його і вирішив одружитися тільки на його золотоволосої власниці. Тристан дізнався волосся красуні Ізольди і зголосився просити її руки для короля. Переодягнувшись купцем, він прибув до Ірландії. Для Ізольди це було великою несподіванкою, адже вона любила Трістана. Її батько погодився на шлюб дочки; Ізольда ж була глибоко засмучена, але не посміла порушити волю свого батька. Тристан і Ізольда Тристан і Ізольда Джон Дункан 1912 Королева вручила служниці, що супроводжувала дівчину до жениха, приворотне зілля, щоб навіки скріпити союз Марка і дочки, але Тристан і Ізольда ненавмисно випили зілля. Якийсь час закохані зустрічалися в замку потайки, але все незабаром розкрилося. Чоловік застав їх сплячими; правда, між закоханими лежав меч Трістана. Засмучений король, обмінявши меч на власний, тихо пішов. Зворушений великодушністю дядька, Тристан переконав Ізольду залишитися з чоловіком, а сам пішов у Бретань.
У Бретані Трістан одружився, але щастя не знайшов. Кілька разів він, переодягнувшись, таємно зустрічався з Ізольдою. А коли Трістан отримав на війні важке поранення, то закликав на допомогу кохану, яка колись вилікувала його. Було обумовлене, що корабель Ізольди буде йти під білими вітрилами. Але ревнива дружина Трістана збрехала йому, сказавши, що в море помічений корабель під чорним полотнищем. Неправдиве повідомлення позбавило Трістана бажання жити, а Ізольда, дізнавшись про його смерть, незабаром померла від горя.
Варвари це люди, які для стародавніх греків, а потім і для римлян були чужинцями, говорили незрозумілою їм мовою і чужі їхній культурі. У переносному значенні варвари - неосвічені, грубі, жорстокі люди, руйнівники культурних цінностей.
Павленко Даша Варвари (др.-греч. Βάρβαρος, barbaros - «чужинець») - люди, які для стародавніх греків, а потім і для римлян були чужинцями, говорили незрозумілою їм мовою і чужі їхній культурі. Слово грецького і мабуть, звукоподражательного походження. У ряді європейських мов слово запозичене через лат. barbarus. Російське «варвар» - через ін-рос., Ст.-слов. варвар', вар'вар' (запозичене з середньогрецького).
У новий час варварами стали позначати сукупності народів, вторгалися в межі Римської імперії (варварські завоювання) і засновували на її території самостійні держави (королівства).
У переносному значенні варвари - неосвічені, грубі, жорстокі люди, руйнівники культурних цінностей.
відбуваються Темні часи Середньовіччя, в яких монархи варварів укладають союз з Церквою і римською сенаторською аристократією. У місцях, виділених германцям для розселення, особливо на півночі Галії, римська аристократія зберігає частину власності, але германізірується. На півдні Галії, де розселення не було, вона залишається римською до VIII століття. Практична відсутність конфліктів за землю між варварами і римлянами пояснюється депопуляцією регіону в період Великого переселення народів.
другий варіант. Наприкінці IV ст. стало зрозумілим, що колись могутня Римська імперія гине. Варвари масово та безперешкодно селилися на її території. На захоплених землях вони утворювали свої держави — варварські королівства. Перша варварська держава на території Західної Римської імперії — Тулузьке королівство — виникла 418 р. Утворене за згодою імператора Гонорія, воно фактично було самостійним. Столицею королівства стало місто Тулуза.
Відбуваються так звані "Темні часи середньовіччя", випадає ослаблення впливу римських пап. У результаті варварських навал частина Заходу повертається до язичництва, що особливо стосується західно-балканських регіонів і Британії. У той же час християнство домагається вражаючих успіхів в Ірландії, проте ірландська церква зберігає незалежність від Папства.
Варвари раннього середньовіччя принесли своєрідне бачення і відчуття світу, ще сповнене первісної мощі, що харчується родовими зв'язками людини і спільноти, до якого він належав, войовничої енергії, почуття невідільності від природи, неподільності світу людей і богів.
Раннє середньовіччя - час росту самосвідомості варварських народів, що вийшли на авансцену європейської історії. Саме тоді створюються перші письмові «історії», що освітлюють діяння не римлян, а варварів.Становлення культури раннього середньовіччя являло собою складний процес синтезу пізньоантичної християнської і варварської традицій. У цей період викристалізовується певний тип духовного життя західноєвропейського товариства, головна роль, у якій починає належати християнської релігії і церкві.
Павленко Даша Римський світ фактично розколовся після заснування імператором Константаном у 324 році нового Рима – Константинополя, проте остаточний поділ імперії стався після смерті Феодосія І в 395 році. Вже у 330 році Константинополь стає резиденцією імператора, й відтоді Захід і Схід (Візантія) йшли у своєму розвиткові різними шляхами. Надалі ці відмінності тільки глибшали, а суперечності, що існували між частинами колишньої імперії, загострювалися, зрештою призвівши до розриву, який теж наклав свій відбиток на розвиток середньовічної культури.
В цей саме час починається й оте характерне для середній віків змішання народів, що надало культурі середньовіччя особливого колориту. У ІІІ столітті римські імператори мусили визнати варварів, приймаючи їх до війська або дозволяючи їм як конфедератам чи союзникам селитися на окраїнах імперії.
Не можна оминути також іще однієї обставини, яка великою мірою вплинула на формування середньовічної культури. Більшість варварських народів на довгому шляху міграції (“велике переселення”), що призвів у Західну Європу, в результаті контактів з різними цивілізаціями, збагатили свої ремесла, мистецтво, звичаї. Чимало з них прийняли християнство. Але сталося так, що варвари-неофіти – остготи, вестготи, бургунди, вандали та лангобарди – почали сповідувати аріанство. Ця християнська течія названа за ім’ям олександрійського пресвітера Арія, що дав своє тлумачення догмату Трійці (він стверджував, що Христос не вічний, а створений єдиним Богом). 325 року скликаний з ініціативи імператора Константина Нікейський собор засудив аріанство як єресь. Проте так можна було вгамувати теологічні пристрасті серед єпископів, але не уникнути сутичок і розбрату, що виникали між римлянами-католиками й варварами-аріанами.
Міжнародний день дитячої книги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.
Павленко Даша Це свято було засновано в 1967 році Міжнародною радою з дитячої книги за ініціативою німецької письменниці Йєллі Лепман.
Свято покликане нагадати людям усього світу про важливість і необхідність читання дітям пізнавальної, розвиваючої та художньої дитячої літератури, неоціненну роль дитячих книг для духовного та інтелектуального розвитку дітей, сприяти розвитку інтересу до читання.
Щороку в цей день одне з Національних відділень Міжнародної ради запрошує відомих авторів і художників зі своєї країни, які готують звернення до всіх дітей світу і плакат цього свята.
У Росії в книжкових магазинах, бібліотеках і дитячих садах в День дитячої книги проводяться святкові заходи з уявленнями і конкурсами, запрошуються сучасні дитячі поети і письменники.
А ще в це свято раз на два роки видатним авторам, ілюстраторам і перекладачам дитячих книг присуджується Міжнародна премія імені Г. Х. Андерсена із золотою медаллю, на якій зображений його профіль, і Почесним дипломом. Це дуже престижна нагорода, її навіть називають «Малої Нобелівською премією».
Дата 2 квітня обрана невипадково. День дитячої книги відзначається в день народження Ганса Християна Андерсена, одного з найвідоміших у світі казкарів.
Бернард Шоу - "Пігмаліон" 1912р. Моя прекрасна леді - мюзикл. Автор - Алан Джей Лернер, з музикою Фредеріка Лоу. в головних ролях - Джулія Ендрюс і Рекс Харрісон, а також Кетлін Несбітт. У 1965 р мюзикл був поставлений в Московському театрі оперети з Тетяною Шмига в головній ролі. Екранізований в 1964 році. Фільм отримав премію «Оскар» як кращий фільм в цьому ж році.
Павленко Даша Шоу Джордж Бернард (1856-1950) - британський письменник, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури. П'єса називається "Пігмаліон" і написана 1912-13 рр. У 1938 році за п'єсою поставлений художній фільм, за сценарій якого Шоу отримав Оскара. Мюзикл на музику Фредеріка Лоу був поставлений на Бродвеї в 1956 році. У Москві зараз йдуть вистави "Пігмаліон" в театрах: Современник, Джагарханяна, Сатирикон і в театрі Оперети - "Моя прекрасна леді". Саме з цієї п'єси увійшло в побут знамените "ВАУ" Елізи Дуліттл.
«Портрет Доріана Грея» — єдиний роман Оскара Уайльда, найвідоміший та найпопулярніший його твір. Вперше виданий 20 червня 1890 року. Друга редакція, у якій автор дещо доповнив та змінив твір, дописав нові розділи, вийшла у квітні 1891 року. Цей роман був написаний всього лише за три тижні Існує хвороба «Синдром Доріана Грея» — культ молодості, страх перед фізичним зів'яненням і старінням…
Павленко Даша «Портрет Доріана Грея» (англ. The Picture of Dorian Gray) — єдиний роман Оскара Уайльда, найвідоміший та найпопулярніший його твір. Вперше виданий 20 червня 1890 року. Друга редакція, у якій автор дещо доповнив та змінив твір, дописав нові розділи, вийшла у квітні 1891 року.
Роман розповідає про молодого чоловіка на ім'я Доріан Грей, портрет якого писав художник Безіл Холвард. Безіл був дуже вражений фізичною красою Доріана і невдовзі закохався у нього, вважаючи, що Доріанова краса породжує нові тенденції у його творчості. Розмовляючи у Безіловому саду, Доріан зустрічає лорда Генрі Воттона, Безілового друга, який незабаром захопив юнака своїми світоглядними ідеями. Підтримуючи одну з нових ідей гедонізму, лорд Генрі вважає, що єдиною річчю у світі, задля якої варто жити, є краса. Усвідомлюючи, що одного дня його краса зблідне, Доріан бажає прикувати свою душу до картини, бажає, щоб картина, намальована Безілом, старіла, а він залишався молодим завжди. Бажання Доріана здійснюється, що врешті приводить його до аморального життя. На картині відображалися всі вчинки Доріана, як би вони мали відбитися на його душі і тілі.
Лі Бо, відомий поет давнього Китаю, народився у 701 році, був родом з теперішньої провінції Сичуань. Китайські біографи зображують Лі Бо геніальним безумцем, який черпає своє натхнення в келиху з вином, у товаристві інших поетів, які утворюють поетичну співдружність спочатку з шести членів ("Шестеро мудрих з Бамбукового потоку"), а потім з восьми ("Восьмеро безсмертних Винної чаші"). Такі товариства в ту епоху відігравали роль літературних шкіл.
Павленко Даша Китайські біографи зображують Лі Бо геніальним безумцем, який черпає своє натхнення в келиху з вином, у товаристві інших поетів, які утворюють поетичну співдружність спочатку з шести членів ("Шестеро мудрих з Бамбукового потоку")
У Внутрішньому палаці Пекіну розташовані житлові приміщення імператора й імператриці, спадкоємців найяснішої особи та окремий палац для наложниць. Усе це оточують три сади: сад Довголіття, сад Доброти і Спокою, Імператорський сад. А які поетичні назви тутешніх споруд: Ворота бойової доблесті, зала Повної гармонії, зала Небесної чистоти, зала Земного спокою... Гармонію і споглядання так описав Лі Бо, безсмертний геній поезії часів династії Тан: Під Небом Піднебесної Зграя птиць пролетіла і зникла ту ж мить вдалині, Сиротлива хмаринка за ними слідом поспішає. Я на гори дивлюся — і не набридає мені, Горам також на мене дивитися не набридає
Павленко Даша У Внутрішньому палаці Пекіну розташовані житлові приміщення імператора й імператриці, спадкоємців найяснішої особи та окремий палац для наложниць. Усе це оточують три сади: сад Довголіття, сад Доброти і Спокою, Імператорський сад. А які поетичні назви тутешніх споруд: Ворота бойової доблесті, зала Повної гармонії, зала Небесної чистоти, зала Земного спокою... Гармонію і споглядання так описав Лі Бо, безсмертний геній поезії часів династії Тан НА САМОТІ СИДЖУ В ГОРАХ ЦЗІНТІНШАНЬ
Питання № 22 Пропоную позмагатися у перекладі українською. Термін змагання - вихідні. (по бажанню можна отримати оцінку за переклад).
ПРОВОЖАЮ ДРУГА
Зеленые горы торчат над северной частью, А белые воды кружат возле восточных стен. На этой земле мы как только с тобою простимся, Пырей-сирота ты – за тысячи верст. Плывущие тучи – вот твои мысли бродят. Вечернее солнце – вот тебе друга душа. Махнешь мне рукою – отсюда сейчас уйдешь ты, И грустно, протяжно заржет разлученный конь.
Або цей вірш для перекладу СМОТРЮ НА ВОДОПАД В ГОРАХ ЛУШАНЬ
За сизой дымкою вдали Горит закат, Гляжу на горные хребты, На водопад. Летит он с облачных высот Сквозь горный лес – И кажется, то Млечный Путь Упал с небес.
Зелені гори стирчать над північною частиною, А білі води кружляють біля східних стін. На цій землі ми як тільки з тобою попрощаємось, Пирій - сирота ти - за тисячі верст. Пливуть хмари - ось твої думки бродять. Вечірне сонце - ось тобі друга душа. Махнеш мені рукою - звідси зараз підеш ти, І сумно, протяжно заірже розлучений кінь.
ДИВЛЮСЬ НА ВОДОСПАД У ГОРАХ ЛУШАНЬ Сизим серпанком вдалені Горить закат. Дивлюсь на гірські я хребти, На водоспад. Вмить він омайнув весь ліс, Такий от в нас пілот. Здається, то Чумацький Шлях Упав з висот.
Павленко Даша ПРОВОДЖАЮ ДРУГА Зелені гори стирчать над північною частиною, А білі води кружляють біля східних стін. На цій земля як тільки з тобою попрощаемось, Пирій- сирота ти- за тісячі верст. Пливущі хмари- ось твої думки бродять, Вечірнє сонце -ось тобі друга душа, Махнеш мені рукою - звідси зараз підеш ти, І сумно, протяжно заірже розлучений кінь.
Павленко Даша Дивлюся на водоспад у горах Лушань За сизим серпанком в долині Горить захід, Дивлюсь на гірські хребти, На водоспад. Летить він з хмарних висот, Крізь гірській ліс- І здається, то Чумацький Шлях Впав з небес.
Павленко Даша Граф Сен Жермен відкрив графині, яка була красунею в молодості, секрет трьох карт, які можуть завжди вигравати в цій грі, в яку вони всі там тоді грали. Ці три карти були: трійка, сімка, туз. Але герой роману Германн, який не гарно вчинив з обома жінками, і обманом вивідав у старої графині цей секрет трьох карт, наприкінці знаменитої повісті О.С.Пушкіна "Пікова дама", отримує в грі замість туза - її саму пікову даму. І сходить з розуму. Звідси мораль - нічого жінок обманювати.
Острів Лінкольна. Підтвердження: "У «Таємничому острові» герої книги після того, як оселились на острові Лінкольна, також знаходять пляшку з запискою, в якій позначено назву острова і його координати. Вони будують невелике судно і забирають перевихованого Айртона до себе. Як з’ясувалось потім, пляшку їм навмисно підкинуув капітан Немо, який також знайшов притулок на острові Лінкольна."
Павленко Даша Острів Лінкольна. Підтвердження: "У «Таємничому острові» герої книги після того, як оселились на острові Лінкольна, також знаходять пляшку з запискою, в якій позначено назву острова і його координати. Вони будують невелике судно і забирають перевихованого Айртона до себе. Як з’ясувалось потім, пляшку їм навмисно підкинуув капітан Немо, який також знайшов притулок на острові Лінкольна."
Павленко Даша Лебідь Ейвона. Видатний письменник всіх часів Вільям Шекспір народився у відомому всьому світу місті Стратфорд-на-Ейвоні, тому його і прозвали лебедем Ейвона. Тут він написав свої найвідоміші твори, які улюблені всіма людьми досі.
Павленко Даша «Декамерон» (італ. Il Decamerone, від грец. Δέκα «десять», ἡμέρα «день» - букв. «Десятіднев») - збори ста новел італійського письменника Джованні Боккаччо, одна з найзнаменитіших книг раннього італійського Ренесансу, написана приблизно в 1352 -1354 роки. Більшість новел цієї книги присвячено темі кохання, починаючи від її еротичного і закінчуючи трагічним аспектами.
Ян Ланкастер Флемінг - британський письменник і журналіст, автор романів про супершпигуна Британської таємної служби Джеймса Бонда. Визнаний у 2008 газетою «The Times» одним із «50 великих британських письменників від 1945 року».
Павленко Даша Джеймс Бонд, кодове ім'я агент 007, — вигаданий персонаж, створений у 1953 році письменником Яном Флемінгом, який задіяв Бонда у 12 романах та двох збірках. Існують також шість інших авторів, котрі писали про запатентований образ Бонда романи або романи за фільмом після смерті Флемінга у 1964 році. Такими письменниками є Кі́нґслі Е́міс, Крістофер Вуд, Джон Гарднер, Раймонд Бенсон, Себастьян Фолкс та Джеффрі Дівер. Новий роман, написаний Уілльямом Бойдом, планують екранізувати у 2013 році. Додатково Чарлі Гіксон написав цикл про молодого Джеймса Бонда, та Саманта Вестбрук написала три романи, основані на щоденниках Моніпені, персонажа, який неодноразово з'являвся на сторінках романів про Бонда .
Жорж Жозеф Крістіан Сіменон - франкомовний письменник бельгійського походження, один з найвідоміших предстаників детективного жанру в літературі. Прославився завдяки серії детективів про поліцейського комісара Мегре.
Павленко Даша Вважається, що ці вірші Олександра Блока були присвячені Любові Менделєєва. Але в цих віршах немає реального образу, тільки сама ідея про те, що така жінка існує в містичному і романтичному світі мрій поета. Прекрасна Дама Блоку - це і Володарка Всесвіту, і Вічно Юна, і Дружина, і Незнайомка. Це - все ВОНА, - образ вічної жіночності, яку оспівував Блок.
Цей цикл натхненний Любов'ю Дмитрівною Менделеевой (1881-1939), дочкою знаменитого російського вченого Дмитра Івановича Менделєєва. Вірші 1901-1902 років, що склали ядро першої книги лірики Блоку, написані в пору найгарячішою і ніжною закоханості поета («... коли я носив у собі велике полум'я любові », - написав Блок у щоденнику 1919 року). Ця книга - щирий початок, джерело всього творчості Блока. На такому розумінні значення своєї першої книги наполягав Блок завжди, до кінця життя.
Ян Ланкастер Флемінг - британський письменник і журналіст, автор романів про супершпигуна Британської таємної служби Джеймса Бонда. Визнаний у 2008 газетою «The Times» одним із «50 великих британських письменників від 1945 року».(Це питання вже звучало)
Павленко Даша Джеймс Бонд, кодове ім'я агент 007, — вигаданий персонаж, створений у 1953 році письменником Яном Флемінгом, який задіяв Бонда у 12 романах та двох збірках. Існують також шість інших авторів, котрі писали про запатентований образ Бонда романи або романи за фільмом після смерті Флемінга у 1964 році. Такими письменниками є Кі́нґслі Е́міс, Крістофер Вуд, Джон Гарднер, Раймонд Бенсон, Себастьян Фолкс та Джеффрі Дівер. Новий роман, написаний Уілльямом Бойдом, планують екранізувати у 2013 році. Додатково Чарлі Гіксон написав цикл про молодого Джеймса Бонда, та Саманта Вестбрук написала три романи, основані на щоденниках Моніпені, персонажа, який неодноразово з'являвся на сторінках романів про Бонда .
На честь сторіччя з дня народження Яна Флемінга, в 2008-му році був знятий фільм Квант милосердя і написаний роман Себастьяна Фолкса - Диявол не любить чекати. У 1996 році Крістофер Крейтон опублікував книгу "Операція Джеймс Бонд. Остання велика таємниця другої світової війни" (в 1997 році книга видана в Росії під назвою "Загадка Бормана"). У книзі розповідається про участь її автора і Яна Флемінга в надсекретної операції англійської розвідки з вивезення Бормана з Берліна до Англії в травні 1945 року. Дана операція мала кодову назву "Джеймс Бонд" ...
Павленко Даша У літературної героїні Льва Толстого Анни Кареніної є прототип. Це Марія Олександрівна Пушкіна - дочка великого Олександра Сергійовича. Зовнішність Анни Кареніної - це зовнішність Марії. Про це пише і своячка Толстого Кузьмінська: «Коли представили Льва Миколайовича Марії Олександрівні, він сів за чайний столик біля неї; розмови я їх не знаю, але знаю, що вона послужила йому типом Анни Кареніної, не характером, що не життям, а зовнішністю, Він сам визнавав це ». Дітей Марії Бог не дав. Але вона брала активну участь у всіх заходах, пов'язаних з ім'ям батька. І часто її спостерігали сидить біля пам'ятника Олександра Сергійовича. Мабуть, вона так запала в душу Льву Толстому, що навіть стала прототипом Кареніної.
Павленко Даша Структура твору — своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а «Божественною» її назвав Джованні Боккаччо.
Павленко Даша Даніель Дефо (1660-1731) - англійський письменник, публіцист і активний політик свого часу. Писав багато в журналах на теми економіки, політики, психології, криміналу і т.д. Вважається основоположником економічного журналізму. У світі найбільш відомий як автор роману "Робінзон Крузо", хоча написав понад 500 творів.
Питання № 36 У вісімдесятих роках двадцятого століття викладачі італійських університетів помітили, що різко зросла кількість студентів на спеціалізацію з історії середніх віків. Опитування показало, що причиною цього стала книга. Яка?
Павленко Даша Питання № 34 Генрик (Хенрік) Юхан Ібсен (1828 -1906) - норвезький драматург, поет і публіціст.Новаторство Ібсена у створенні "нової драми" найбільш яскраво виразилося в найвідомішій його п'єсі - "Ляльковий дім". У центрі уваги цієї п'єси - драма молодої жінки на ім'я Нора, яка наважилася на крутий поворот у своїй долі, коли вона усвідомила, що її сімейне щастя - лише ілюзія. Нора йде від чоловіка, бо вона не в силах більше грати роль щасливої господині "лялькового будинку" .Це п'єсу називають маніфестом сепаратистського фемінізма.Фемінізм (лат. Femina- «жінка») - суспільно-політичний рух, метою якого є надання всім без винятку жінкам всієї повноти соціальних прав. Питання №35 Рукопис «Рубайат» Омара Хайяма трагічно загинула в 1912 г.По тонула разом з «Титаніком». Питання №36 «Ім'я троянди» Умберто Еко
Граф Монте-Крісто — пригодницький роман Александра Дюма (батька), виданий 1844 року. Основним мотивом роману є помста, а основною ідеєю є те, що вона не приносить ні задоволення, ні щастя.
1. Перша жінка-письменник, що отримала Нобелівську премію?
ВідповістиВидалитиСельма Лагерлеф
ВидалитиПавленко Даша - у 1909 році Сельма Лагерлеф
ВідповістиВидалитиУвага! Питання № 2
ВідповістиВидалитиЛітературний псевдонім американського письменника Семюеля Клеменса
Марк Твен
ВидалитиПитання № 3
ВидалитиХто з англійських письменників помер на острові в Тихому океані в 1849 році?
Роберт Льюїс Стівенсон
ВидалитиДякую! Сьогодні - ти переможець! А тепер - добраніч!
ВидалитиПавленко Даша- Марк Твен
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиСтівенсон помер 3 грудня 1894 від інсульту на острові Уполу в Самоа. C ранку і до вечора він писав «Уїра Гермістон», дійшовши майже до середини. Потім спустився у вітальню, намагався розважити дружину, яка була в похмурому настрої. Зібралися вечеряти, Стівенсон приніс пляшку бургундського. Раптово він схопився за голову і крикнув: «Що зі мною?» До початку дев'ятого його вже не було в живих. Самоанци, що називали Стівенсона Тузіталой («оповідачем»; письменник розповідав їм, наприклад, історію про сатанинської пляшці, відображену потім в казковій повісті зі збірки «Вечірні розмови на острові»), підняли його, покритого британським прапором, на вершину гори Веа
Увага! Питання № 4
ВідповістиВидалитиІмена детективів, які найчастіше зустрічаються в романах Агати Крісті?
Паркер Пайн, міс Марпл та Эркюлъ Пуаро
ВидалитиВідома письменниця Агата Крісті використовувала у своїх детективних романах імена детективів, які іноді повторювалися і це були такі імена як: знаменитий Еркюль Пуаро, невтомна міс Марпл, холоднокровний Паркер, Пейн, а так само ще Томмі і Тапенс.
ВидалитиДобре.
ВидалитиПаркер пайн - Хлопоты в Польенсе и другие истории
ВідповістиВидалитиМісс Марпл - Обявлено убийство, в 4.50 из Паддингтона
Єркюль Пуаро - восточный експер, смерть в облаках, тайны пансионата
Нарешті, молодець, але грамотність.....
ВидалитиПитання № 5
ВідповістиВидалитиКто не чтит Афродиту - богиню любви
Отвергает ее дары
Пусть узнает легенду о каре богов
И о роке жесткой любви!
Чекаю не тільки відповіді, а й різноманітної інформації.
Павленко Даша- Кто не чтит Афродиту - богиню любви
ВидалитиОтвергает ее дары
Пусть узнает легенду о каре богов
И о роке жесткой любви!
Когда-то жил в Греции юноша -
Прекрасный и гордый Нарцисс
Холодныйи гордый со всеми
Природы безумный каприз!
Дочь леса его полюбила
Но он как прежде, вновь
Поранил душу нимфы
И осмеял любовь...
Он одного лишь СЕБЯ
Достойным считал любви
И нимфа взмолилась богам:
"Ты тоже Нарцисс ПОЛЮБИ!!!"
Міф про Нарциса
ВідповістиВидалитиКто не чтит Афродиту - богиню любви
Отвергает ее дары
Пусть узнает легенду о каре богов
И о роке жесткой любви!
Когда-то жил в Греции юноша -
Прекрасный и гордый Нарцисс
Холодный и гордый со всеми
Природы безумный каприз!
Чекаю не тільки відповіді, а й різноманітної інформації.
ВідповістиВидалити+ Автор Инна Романова
ВідповістиВидалитиНарцис - син річкового бога Кефіса й німфи Ліріопи
За іншою версією міфу, боги покарали Нарциса за те, що він зневажив кохання німфи Ехо.
Павленко Даша
ВидалитиНарцис, рідше Наркіс (грец. Νάρκισσος) — син річкового бога Кефіса й німфи Ліріопи, вродливий юнак, улюбленець німф, мисливець.
Нехтував усіх дівчат, які в нього закохувалися. Богиня Немесіда, караючи Нарциса за пиху, призвела до того, що якось на полюванні він побачив у джерельній воді своє відображення і так закохався в нього, що з любові помер. На могилі Нарциса виросли квіти (нарциси). За іншою версією міфу, боги покарали Нарциса за те, що він зневажив кохання німфи Ехо.
Міф про Нарциса опрацював Овідій у «Метаморфозах». На сюжет міфу створили опери Франческо Каваллі, Алессандро Скарлатті, Крістоф Віллібальд Ґлюк; Педро Кальдерон де ла Барка написав драму. У переносному значенні Нарцис — самозакохана людина.
Це не все...
ВідповістиВидалитиНарцис славився своєю красою, якою не володів будь-який інший юнак. Але володіючи красою, за передбаченням оракула Тіресея, Нарцису було заборонено бачити своє відображення, інакше юнакові судилося померти. Здавалося б, виконати передбачення оракула не складно, адже в той час не було дзеркал.
ВидалитиПроте, життя нарциса істотно змінилося коли він зустрів чудову німфу Ехо. Ехо вважалася улюбленою повірницею цариці неба Юнони, яка довіряла Ехо всі свої таємниці. Але німфа Ехо зрадила її, приховавши пригоди чоловіка Юнони — Юпітера. Дізнавшись про обман, Юнона покарала Ехо вигнанням і вдобавок позбавила німфу мови, але при цьому Юнона залишила Ехо можливість повторювати останній склад слів, вимовлених ким-небудь.
Змучена самотністю в лісі, німфа Ехо шукала того, хто зміг би її полюбити. І одного разу, ви вже напевно здогадалися, німфу привернув своєю красою гуляючий по лісі Нарцис. Ехо без пам’яті закохалася в юнака і в що б те не стало вирішила захопити Нарциса, але всі її спроби були безуспішні. Нарцис не звертав на Ехо ніякої уваги. Тоді, ображена німфа стала молити богів про покарання юнаки за нерозділене кохання. Незабаром, знехтувана німфа від безнадійної пристрасті зсохла і перетворилася на ехо. Однак, перед смертю, Ехо прокляла Нарциса: «Хай не відповість Нарцису взаємністю той, кого він полюбить».
Боги, яким молилася Ехо, почули її прохання і покарали Нарциса. Так, повертаючись з полювання Нарцис, втомлений і змучений спрагою він вирішив зупинитися і випити води з чистого і спокійного ставка. Нахилившись до джерела, Нарцис вперше в житті побачив своє відображення і не втримавшись від такої краси, тут же закохався сам у себе. І незабаром, не в силах відірвати погляд від свого відображення, Нарцис зачах від любові. На місці, де помер прекрасний юнак, виросла не менш прекрасна квітка з однойменною назвою, з приємним ароматом, так само як і юнак хилиться віночком вниз, як би бажаючи побачити своє відображення. З тих пір, красивий нарцис вважався у стародавніх греків
Дякую!
ВидалитиПропоную розширити горизонти...
ВідповістиВидалитиРозгнівалася богиня любові Афродіта на те, що Нарцис відкидає її дари, і покарала його. Одного разу навесні під час полювання Нарцис підійшов до струмка і захотів напитися студеної води. Ще жодного разу не торкалися вод цього струмка ні пастух, ні гірські кози; жодного разу не падала в струмок зламана гілка, навіть вітер не заносив у струмок пелюстків пишних квітів. Вода його була чиста і прозора. Як у дзеркалі, відбивалося в ній все навколо: і кущі, що розрослися по березі, і стрункі кипариси, і блакитне небо. Нагнувся Нарцис до струмка, спершись руками об камінь, що виступав з води, і відбився в струмку весь, в усій своїй красі. Тут-то і спіткала його кара Афродіти. У здивуванні дивиться він на своє відображення у воді, і сильна любов оволодіває нею. Повними любові очима дивиться він на своє зображення у воді, він манить його, кличе, простягає до нього руки. Нахиляється Нарцис до дзеркала вод, щоб поцілувати своє відображення, але цілує тільки студену прозору воду струмка. Всі забув Нарцис: не йде від струмка, не відриваючись, милується самим собою. Він не їсть, не п'є, не спить. Нарешті, повний відчаю, вигукує Нарцис, простягаючи, руки до свого відображення:
Видалити- О, хто страждав так жорстоко! Нас розділяють не гори, не моря, а тільки смужка води, і все ж не можемо ми бути з тобою разом. Вийди ж із струмка!
Замислився Нарцис, дивлячись на своє відображення у воді. Раптом страшна думка прийшла йому в голову, і тихо шепоче він своєму відображенню, нахиляючись до води:
- О горе! Я боюся, не полюбив я самого себе! Адже ти - я сам! Я люблю самого себе. Я відчуваю, що трохи залишилося мені жити. Ледве розквітла, зів'яну я і зійду в похмуре царство тіней. Смерть на лякає мене, смерть принесе кінець мукам кохання.
Не збільшити обсяги, а розширити горизонти, наприклад, подивитися на питання під іншим кутом...
ВідповістиВидалитиДля українських мислителів чуттєвість ніколи не була реакцією на
Видалити“зовнішнє”. Вона визначала стан “внутрішньої людини”, мала своїм
осередком душу (серце) і була шляхом містичного єднання з Творцем. Так
Г.Сковорода під кутом зору української ментальності тлумачить добре
відомий міф про Нарциса. На його думку, Нарцис, споглядаючи себе,
закохується не в свою зовнішність, красу якої фіксує зір, а здійснює
сповнений драматизму акт самопізнання, метою якого є пошуки Бога в
своєму єстві, єднанні з ним. Досягти такого єднання можна тільки за умови
звільнення від усіх зовнішніх обмежень і глибокого проникнення у свій
внутрішній світ
Аплодую!!!
ВидалитиЯ прочитав декілька давньогрецьких міфів, найбільше мені сподобався "Нарцис". Це історія прекрасного юнака, але Пихатого і гордого, який нікого ніколи не любив, нехтував іншими. За це його покарала богиня краси і кохання Афродіта.Який повчальний зміст цього міфу? Мабуть, давні греки хотіли, щоб люди були сповнені любові до оточуючих. Тому що надмірна любов до себе ні до чого гарного не призводить.
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиПитання № 6
ВідповістиВидалитиНавколо якоїсь книги розгортається дія роману «Ім'я Троянди»?
Навколо книги "Аристотель"
Видалитикнига «Аристотель». "Ім'я Троянди" була написана Умберто Еко, і в ній розповідається про історію розслідування низки злочинів, що сталися у листопаді 1327 р. в одному з італійських монастирів.Завдання розслідувати злочини покладено на колишнього інквізитора, філософа й інтелектуала, францисканського монаха Вільгельма Бескервільського, якого супроводжує його юний учень Адсо. Від імені Адса й ведеться розповідь.
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиРоман "Ім'я Рози" був написаний Умберто Еко в 1980 році. Це перший художній твір Еко. І воно принесло йому всесвітню славу. Хоча мені роман читати було складно. Пам'ятаю проривалася, як крізь дикі зарості. Все таки Умберто Еко насамперед учений
Герої роману шукають твір Аристотеля, яке вважалося загубленим.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиПитання № 7
ВідповістиВидалитице період в історії світової літератури, що розпочинається в надрах пізньої античності (4—5 століття), а завершується у 15 столітті.
Середньовічна література
ВидалитиСередньові́чна літерату́ра — це період в історії світової літератури, що розпочинається в надрах пізньої античності (4—5 століття), а завершується у 15 столітті. Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.
ВидалитиДобре!
ВидалитиЖанровий розподіл художніх творів продовжився за міцною традицією античності. У європейській літературі чітка жанрова класифікація художніх творів продовжувалась до 20 століття. На передній план у добу середньовіччя поступово виходить периферійний для античної літератури жанр — розповідна проза, де поєднувалися історичний переказ, чудесна подія або дивовижний випадок, побутовий елемент і моральне напучування («Діяння римлян» тощо). Прецедентом слугувала історична проза пізньої античності (Тіт Лівій, Светоній, Таціт, Плутарх) та численні історичні компендіуми, що їх складали вчені.
ВидалитиУмно, слишком умно...
ВидалитиЩо таке компендіум, поясніть, будь ласка
Павленко Даша
ВидалитиСередньові́чна літерату́ра — це період в історії світової літератури, що розпочинається в надрах пізньої античності (4—5 століття), а завершується у 15 столітті. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява християнських євангелій (1 століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340–397), творів Августина Блаженного («Сповідь», 400 рік; «Про град Божий», 410–428 роки), переклад Біблії латинською мовою, здійснений Єронімом (до 410 року).
Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.
Питання № 8
ВідповістиВидалитиЦе фольклорні твори різних народів, які були створені в добу Середньовіччя.
Середньовічний епос
ВидалитиНе точна відповідь
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиЗріле Середньовіччя стало періодом розквіту героїчного епосу — героїчної оповіді про минулі події, пов’язані із захистом інтересів племені, роду, держави народний героєм. У якій би країні не створювався епос, жанрові ознаки були подібними, хоча час і народ накладали певний відбиток на витлумачення теми, образу, ситуації.
Героїчному середньовічному епосу притаманні такі типові ознаки:
Ø відображення зростання національної самосвідомості, пов’язаної із захистом рідної землі;
Ø використання історичних подій, імен відомих осіб з відповідним елементом міфологізації;
Ø розкриття конфлікту — зіткнення з ворогами, яке закінчувалося перемогою епічного героя. Навіть тоді, коли він гинув, за ним залишалася моральна перемога;
Ø наділення епічного героя богатирськими рисами: мужністю, силою, прагненням боротися з ворогами за інтереси свого етнічного угруповання чи держави. Він нехтував смертю, завжди був готовий поступитися найдорожчим задля виконання свого обов’язку. Розкриття образу відбувалося переважно, а іноді й лише у вчинках, типовим було соціальне походження і статус героя — рівень знатності й заможності, людські якості надавалися в ідеалізованій формі, герой втілював ідеальні поняття народу про красу фізичну й моральну, про етику поведінки. Він і його подвиги завжди були в центрі уваги розповіді про минулі події;
Ø змалювання ворога в образі гідного супротивника, який переважав у кілька разів за чисельністю свого війська військо епічного героя;
Ø надання великого значення зброї, зокрема мечу, опису битви, що ставало кульмінацією твору і поєднувало в собі всі його сюжетні лінії;
Ø зображення смерті й почуття скорботи, філософських роздумів з приводу зображених подій.
Героїчний епос відрізнявся від давнього народного епосу і разом з тим мав з ним спільні риси.
Павленко Даша
ВидалитиСередньовічний героїчний епос- це фольклорні твори різних народів, які були створені в добу Середньовіччя. Вони відображають в легендаризованій формі події загальнонаціонального значення, релігійну боротьбу, битви проти чужоземних загарбників. Франція- “Пісня про Роланда” 1100р. Німеччина-”Пісня про Нібелунгів” 1220р. Іспанія – “Пісня про мого Сіда” 1140р. Англія – балади про Робін Гуда 12 ст. Україна – “Слово о полку Ігоревім” 1185-1187р
Середньовічний героїчний епос. Він відображає у легендаризованій формі події загальнонаціонального значення, релігійну боротьбу, битви проти чужеземних загарбників
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиСередньовічний героїчний епос. Приклад: Франція- “Пісня про Роланда”
ВідповістиВидалитиУкраїна – “Слово о полку Ігоревім”
Недостатньо...
ВідповістиВидалитиСередньовіччя стало періодом розквіту героїчного епосу — героїчної оповіді про минулі події, пов’язані із захистом інтересів племені, роду, держави народний героєм. У якій би країні не створювався епос, жанрові ознаки були подібними, хоча час і народ накладали певний відбиток на витлумачення теми, образу, ситуації.У героїчному епосі відтворено й збережено історію, думки та помисли народу.
ВидалитиПитання № 9
ВідповістиВидалитиОпис батальних сцен, контрасти, символіка, постійні епітети, олюднення природи, повтори – що характеризує цей перелік?
На мою думку, цей перелік - риси середньовічного епосу, бо саме вони підсилюють виразність та надають смислового відтінку. .
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиРиси середньовічного епосу: Легендарне переосмислення історії, надання реальним фактам героїчного змісту, національного й релігійного пафосу Автори-невідомі учасники чи очевидці конкретних історичних подій Основна тема творів – боротьба проти зовнішніх ворогів. Ідеї: служіння батьківщині, захист віри, об”єднання країни Поєднання реальних історичних постатей із вигаданими персонажами Герої-втілення народних ідеалів Використання фантастики(віщі сни, гіперболізація) Зв”язок з фольклором Характерні художні засоби(опис батальних сцен, контрасти, символіка,постійні епітети, олюднення природи, повтори)
Я також думаю, що це риса середньовічного епосу. Але, на жаль, це вже прозвучало.
ВідповістиВидалитиВи назвали лише два приклади героїчних епосів, а народів у Європі більше, ніж ми та французи...
ВідповістиВидалитиІнформація для Павленко Дарії!!! Подавай матеріал новим коментарем, а не відповідю, бо так він може бути не прочитаним. Дякую.
ВідповістиВидалитиФранція - "Пісня про Роланда" 1100 р.
ВідповістиВидалитиНімеччина - "Пісня про Нібелунгів" 1220 р.
Іспанія - "Пісня про Сіда" 1140 р.
Англія - балади про Робін Гуда 12 ст
Україна - "Слово о полку Ігоревім" 1185 - 1187р.
Молодець!
ВидалитиПитання № 10
ВідповістиВидалитиУ творах цієї літератури утверджується культ Бога, ідея залежності людини від божественної волі, норми релігійної моралі. Назвіть цей вид літератури та її жанри.
Релігійна література. Жанри: житія святих, містерії на біблійні сюжети ,псалми
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиУ релігійних творах утверджувалися культ Бога, ідея залежності людини від божественної волі, норми релігійної моралі. ,
Релігійна література
Релігійна література.
ВидалитиЖанри: екзегетика (тлумачення і коментарі до Святого Письма),
богослужбова література,
література для мирян (псалтир, перекази біблійних сюжетів, часовники тощо),
літописи (які створювалися в монастирях як хроніка, насамперед, церковної історії),
схоластичні трактати,
дидактичні твори,
видіння,
житія святих (агіографія) та розповіді про їхні чудеса.
Питання № 11
ВідповістиВидалитиПознайомте мене, будь ласка, з Трістаном.
Автор видалив цей коментар.
ВидалитиТрістан - легендарний персонаж середньовічного лицарського роману XII століття. Належить до кола лицарів Круглого столу.
ВидалитиТрістан - син Таллуха (за іншою версією - син короля Рівалена і Бланшефлор, сестри короля Марка), найсильніший, найсміливіший і найкращий (за валлійськими легендами) лицар, що поступався лише Ланселоту, відомий через романтичну історію кохання до Ізольди, яка стала дружиною короля Марка.
Образ Трістана є яскравим втіленням, що відображає глибокі суперечності в лицарському суспільстві й його світогляді, старозавітні феодальні норми і поняття.
P.S. Вибачте, будь - ласка, що слід розуміти під поняттям "познайомити"? Коротко розповісти про долю героя? Чи розповісти про долю, сюжет роману за його участі та аналіз образу?
Трістан - королевич Лоонуа, рано осиротів і, ховаючись від підступів мачухи, потрапив у Тінтагель — до двору свого дядька, Корнуельського короля Марка. Його охоплює вир пригод. Та врешті решт, він помирає поранений отруйною зброєю у Британії.
ВидалитиТрістан - головний герой сказань про Трістана та Ізольду, син короля Ривалена та принцеси Бланшефлер. Батько Трістана помер у сутичці з ворогом, а мати - в пологових муках. Вмираючи вона простить названи новороджене немовля Трістаном від французького triste - "Сумний", бо і зачатий і народжений був у смутку й печалі.
ВідповістиВидалитиЛеся Українка в примітці-передмові до своєї поеми «Ізольда Білорука» так надзвичайно стисло переказує сюжет «Роману про Трістана та Ізольду»:
ВідповістиВидалити«Зміст його - фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Золотокосої. Се кохання постало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку». Основа сюжет зовсім фантастична: чарівний напій, який з'єднує молодих людей непереможним, довічним коханням. Але самі постаті рицаря Трістана і королеви Ізольди ввійшли в світову галерею вірно закоханих пар.
Добре!!!!
ВидалитиПавленко Даша
ВідповістиВидалитиТристан, в ірландській міфології лицар, коханий Ізольди, дружини короля Марка. Легенда про Трістана та Ізольду златовласой народилася в Бретані і стала популярною у всіх країнах Західної Європи. Ізольда, майстерна цілителька, вилікувала незагойна рану лицаря Трістана з Корнуолла. Після повернення Трістана додому, в замок дядька, короля Марка, ластівка впустила золотий волосся на замковий двір. Марк підняв його і вирішив одружитися тільки на його золотоволосої власниці. Тристан дізнався волосся красуні Ізольди і зголосився просити її руки для короля. Переодягнувшись купцем, він прибув до Ірландії. Для Ізольди це було великою несподіванкою, адже вона любила Трістана. Її батько погодився на шлюб дочки; Ізольда ж була глибоко засмучена, але не посміла порушити волю свого батька. Тристан і Ізольда
Тристан і Ізольда
Джон Дункан
1912
Королева вручила служниці, що супроводжувала дівчину до жениха, приворотне зілля, щоб навіки скріпити союз Марка і дочки, але Тристан і Ізольда ненавмисно випили зілля. Якийсь час закохані зустрічалися в замку потайки, але все незабаром розкрилося. Чоловік застав їх сплячими; правда, між закоханими лежав меч Трістана. Засмучений король, обмінявши меч на власний, тихо пішов. Зворушений великодушністю дядька, Тристан переконав Ізольду залишитися з чоловіком, а сам пішов у Бретань.
У Бретані Трістан одружився, але щастя не знайшов. Кілька разів він, переодягнувшись, таємно зустрічався з Ізольдою. А коли Трістан отримав на війні важке поранення, то закликав на допомогу кохану, яка колись вилікувала його. Було обумовлене, що корабель Ізольди буде йти під білими вітрилами. Але ревнива дружина Трістана збрехала йому, сказавши, що в море помічений корабель під чорним полотнищем. Неправдиве повідомлення позбавило Трістана бажання жити, а Ізольда, дізнавшись про його смерть, незабаром померла від горя.
Найкраще знайомство вдалось Катерині: стисло і влучно!
ВідповістиВидалитиПитання № 12
ВідповістиВидалитиХто такі варвари?
Варвари це люди, які для стародавніх греків, а потім і для римлян були чужинцями, говорили незрозумілою їм мовою і чужі їхній культурі. У переносному значенні варвари - неосвічені, грубі, жорстокі люди, руйнівники культурних цінностей.
ВидалитиВарвари це люди які не розмовляли грецькою мовою ,тому греки прозвали так їх прозвали.
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиВарвари (др.-греч. Βάρβαρος, barbaros - «чужинець») - люди, які для стародавніх греків, а потім і для римлян були чужинцями, говорили незрозумілою їм мовою і чужі їхній культурі. Слово грецького і мабуть, звукоподражательного походження. У ряді європейських мов слово запозичене через лат. barbarus. Російське «варвар» - через ін-рос., Ст.-слов. варвар', вар'вар' (запозичене з середньогрецького).
У новий час варварами стали позначати сукупності народів, вторгалися в межі Римської імперії (варварські завоювання) і засновували на її території самостійні держави (королівства).
У переносному значенні варвари - неосвічені, грубі, жорстокі люди, руйнівники культурних цінностей.
Питання 13
ВідповістиВидалитиЧому про варварів найчастіше говорять в контексті епохи Середньовіччя?
відбуваються Темні часи Середньовіччя, в яких монархи варварів укладають союз з Церквою і римською сенаторською аристократією. У місцях, виділених германцям для розселення, особливо на півночі Галії, римська аристократія зберігає частину власності, але германізірується. На півдні Галії, де розселення не було, вона залишається римською до VIII століття. Практична відсутність конфліктів за землю між варварами і римлянами пояснюється депопуляцією регіону в період Великого переселення народів.
Видалитидругий варіант. Наприкінці IV ст. стало зрозумілим, що колись могутня Римська імперія гине. Варвари масово та безперешкодно селилися на її території. На захоплених землях вони утворювали свої держави — варварські королівства. Перша варварська держава на території Західної Римської імперії — Тулузьке королівство — виникла 418 р. Утворене за згодою імператора Гонорія, воно фактично було самостійним. Столицею королівства стало місто Тулуза.
ВидалитиВідбуваються так звані "Темні часи середньовіччя", випадає ослаблення впливу римських пап. У результаті варварських навал частина Заходу повертається до язичництва, що особливо стосується західно-балканських регіонів і Британії. У той же час християнство домагається вражаючих успіхів в Ірландії, проте ірландська церква зберігає незалежність від Папства.
ВидалитиВарвари раннього середньовіччя принесли своєрідне бачення і відчуття світу, ще сповнене первісної мощі, що харчується родовими зв'язками людини і спільноти, до якого він належав, войовничої енергії, почуття невідільності від природи, неподільності світу людей і богів.
ВідповістиВидалитиРаннє середньовіччя - час росту самосвідомості варварських народів, що вийшли на авансцену європейської історії. Саме тоді створюються перші письмові «історії», що освітлюють діяння не римлян, а варварів.Становлення культури раннього середньовіччя являло собою складний процес синтезу пізньоантичної християнської і варварської традицій. У цей період викристалізовується певний тип духовного життя західноєвропейського товариства, головна роль, у якій починає належати християнської релігії і церкві.
ВідповістиВидалитиПавленко Даша
ВідповістиВидалитиРимський світ фактично розколовся після заснування імператором Константаном у 324 році нового Рима – Константинополя, проте остаточний поділ імперії стався після смерті Феодосія І в 395 році. Вже у 330 році Константинополь стає резиденцією імператора, й відтоді Захід і Схід (Візантія) йшли у своєму розвиткові різними шляхами. Надалі ці відмінності тільки глибшали, а суперечності, що існували між частинами колишньої імперії, загострювалися, зрештою призвівши до розриву, який теж наклав свій відбиток на розвиток середньовічної культури.
В цей саме час починається й оте характерне для середній віків змішання народів, що надало культурі середньовіччя особливого колориту. У ІІІ столітті римські імператори мусили визнати варварів, приймаючи їх до війська або дозволяючи їм як конфедератам чи союзникам селитися на окраїнах імперії.
Не можна оминути також іще однієї обставини, яка великою мірою вплинула на формування середньовічної культури. Більшість варварських народів на довгому шляху міграції (“велике переселення”), що призвів у Західну Європу, в результаті контактів з різними цивілізаціями, збагатили свої ремесла, мистецтво, звичаї. Чимало з них прийняли християнство. Але сталося так, що варвари-неофіти – остготи, вестготи, бургунди, вандали та лангобарди – почали сповідувати аріанство. Ця християнська течія названа за ім’ям олександрійського пресвітера Арія, що дав своє тлумачення догмату Трійці (він стверджував, що Христос не вічний, а створений єдиним Богом). 325 року скликаний з ініціативи імператора Константина Нікейський собор засудив аріанство як єресь. Проте так можна було вгамувати теологічні пристрасті серед єпископів, але не уникнути сутичок і розбрату, що виникали між римлянами-католиками й варварами-аріанами.
Питання № 14
ВідповістиВидалитиЯкі два великих письменника сімнадцятого століття померли в один і той же рік і день?
Вільям Шекспір і Мігель Сервантес 25 квітня 1616 року
ВидалитиВільям Шекспір і Мігель Сервантес де Сааведра померли 25 квітня 1616 року
ВидалитиПавленко Даша
ВідповістиВидалитиВільям Шекспір і Мігель Сервантес де Сааведра померли 25 квітня 1616
Питання № 15
ВідповістиВидалитиЛітературний псевдонім якого знаменитого письменника збігається з назвою міста?
Джек Лондон
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиДжек Лондон, 1987-1916 рр.
Джек Лондон
ВідповістиВидалитиПитання № 16
ВідповістиВидалитиКоли святкується Міжнародний день дитячої книги?
2 Квітня
ВидалитиА чому?
ВідповістиВидалитиБо саме тоді свій день народження святкує Ганс Крістіан Андерсен
ВидалитиМіжнародний день дитячої книги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.
ВидалитиМолодець!
ВидалитиПавленко Даша
ВідповістиВидалитиЦе свято було засновано в 1967 році Міжнародною радою з дитячої книги за ініціативою німецької письменниці Йєллі Лепман.
Свято покликане нагадати людям усього світу про важливість і необхідність читання дітям пізнавальної, розвиваючої та художньої дитячої літератури, неоціненну роль дитячих книг для духовного та інтелектуального розвитку дітей, сприяти розвитку інтересу до читання.
Щороку в цей день одне з Національних відділень Міжнародної ради запрошує відомих авторів і художників зі своєї країни, які готують звернення до всіх дітей світу і плакат цього свята.
У Росії в книжкових магазинах, бібліотеках і дитячих садах в День дитячої книги проводяться святкові заходи з уявленнями і конкурсами, запрошуються сучасні дитячі поети і письменники.
А ще в це свято раз на два роки видатним авторам, ілюстраторам і перекладачам дитячих книг присуджується Міжнародна премія імені Г. Х. Андерсена із золотою медаллю, на якій зображений його профіль, і Почесним дипломом. Це дуже престижна нагорода, її навіть називають «Малої Нобелівською премією».
Дата 2 квітня обрана невипадково. День дитячої книги відзначається в день народження Ганса Християна Андерсена, одного з найвідоміших у світі казкарів.
Питання № 17
ВідповістиВидалитиХто автор і як називається п'єса, за якою поставлений мюзикл «Моя прекрасна леді»?
Автор - Бернард Шоу. П'єса - «Пігмаліон»
ВидалитиБернард Шоу - "Пігмаліон" 1912р. Моя прекрасна леді - мюзикл. Автор - Алан Джей Лернер, з музикою Фредеріка Лоу.
Видалитив головних ролях - Джулія Ендрюс і Рекс Харрісон, а також Кетлін Несбітт. У 1965 р мюзикл був поставлений в Московському театрі оперети з Тетяною Шмига в головній ролі. Екранізований в 1964 році. Фільм отримав премію «Оскар» як кращий фільм в цьому ж році.
Павленко Даша
ВидалитиШоу Джордж Бернард (1856-1950) - британський письменник, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури.
П'єса називається "Пігмаліон" і написана 1912-13 рр. У 1938 році за п'єсою поставлений художній фільм, за сценарій якого Шоу отримав Оскара. Мюзикл на музику Фредеріка Лоу був поставлений на Бродвеї в 1956 році.
У Москві зараз йдуть вистави "Пігмаліон" в театрах: Современник, Джагарханяна, Сатирикон і в театрі Оперети - "Моя прекрасна леді".
Саме з цієї п'єси увійшло в побут знамените "ВАУ" Елізи Дуліттл.
П'єса Бернарда Шоу «Пігмаліон»
ВідповістиВидалитиПитання № 18
ВідповістиВидалитиНазва «Острова скарбів» у Льюїса Стівенсона?
Острів Пінос
ВидалитиОстрів Пінос, Куба
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиОстрів Пінос, Куба
Питання № 19
ВідповістиВидалити. Герой роману - юнак, який зберігає свою молодість, тоді як його портрет старіє. Як називається цей твір?
"Портрет Доріана Грея"
Видалити«Портрет Доріана Грея», автор - Оскар Уайльд
Видалити«Портрет Доріана Грея» — єдиний роман Оскара Уайльда, найвідоміший та найпопулярніший його твір. Вперше виданий 20 червня 1890 року. Друга редакція, у якій автор дещо доповнив та змінив твір, дописав нові розділи, вийшла у квітні 1891 року.
ВидалитиЦей роман був написаний всього лише за три тижні
Існує хвороба «Синдром Доріана Грея» — культ молодості, страх перед фізичним зів'яненням і старінням…
молодець!
ВидалитиПавленко Даша
Видалити«Портрет Доріана Грея» (англ. The Picture of Dorian Gray) — єдиний роман Оскара Уайльда, найвідоміший та найпопулярніший його твір. Вперше виданий 20 червня 1890 року. Друга редакція, у якій автор дещо доповнив та змінив твір, дописав нові розділи, вийшла у квітні 1891 року.
Роман розповідає про молодого чоловіка на ім'я Доріан Грей, портрет якого писав художник Безіл Холвард. Безіл був дуже вражений фізичною красою Доріана і невдовзі закохався у нього, вважаючи, що Доріанова краса породжує нові тенденції у його творчості. Розмовляючи у Безіловому саду, Доріан зустрічає лорда Генрі Воттона, Безілового друга, який незабаром захопив юнака своїми світоглядними ідеями. Підтримуючи одну з нових ідей гедонізму, лорд Генрі вважає, що єдиною річчю у світі, задля якої варто жити, є краса. Усвідомлюючи, що одного дня його краса зблідне, Доріан бажає прикувати свою душу до картини, бажає, щоб картина, намальована Безілом, старіла, а він залишався молодим завжди. Бажання Доріана здійснюється, що врешті приводить його до аморального життя. На картині відображалися всі вчинки Доріана, як би вони мали відбитися на його душі і тілі.
Питання № 20
ВідповістиВидалити«Шестеро мудрих з Бамбукового потоку»
Лі Бо, відомий поет давнього Китаю, народився у 701 році, був родом з теперішньої провінції Сичуань. Китайські біографи зображують Лі Бо геніальним безумцем, який черпає своє натхнення в келиху з вином, у товаристві інших поетів, які утворюють поетичну співдружність спочатку з шести членів ("Шестеро мудрих з Бамбукового потоку"), а потім з восьми ("Восьмеро безсмертних Винної чаші"). Такі товариства в ту епоху відігравали роль літературних шкіл.
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиКитайські біографи зображують Лі Бо геніальним безумцем, який черпає своє натхнення в келиху з вином, у товаристві інших поетів, які утворюють поетичну співдружність спочатку з шести членів ("Шестеро мудрих з Бамбукового потоку")
Питання № 21
ВідповістиВидалитиЗграя птиць пролетіла
і зникла ту ж мить вдалині,
Сиротлива хмаринка
за ними слідом поспішає.
Я на гори дивлюся -
і не набридає мені,
Горам також на мене
дивитися не набридає.
У Внутрішньому палаці Пекіну розташовані житлові приміщення імператора й імператриці, спадкоємців найяснішої особи та окремий палац для наложниць. Усе це оточують три сади: сад Довголіття, сад Доброти і Спокою, Імператорський сад. А які поетичні назви тутешніх споруд: Ворота бойової доблесті, зала Повної гармонії, зала Небесної чистоти, зала Земного спокою... Гармонію і споглядання так описав Лі Бо, безсмертний геній поезії часів династії Тан:
ВидалитиПід Небом Піднебесної
Зграя птиць пролетіла і зникла ту ж мить вдалині,
Сиротлива хмаринка за ними слідом поспішає.
Я на гори дивлюся — і не набридає мені,
Горам також на мене дивитися не набридає
Дуже добре!
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиУ Внутрішньому палаці Пекіну розташовані житлові приміщення імператора й імператриці, спадкоємців найяснішої особи та окремий палац для наложниць. Усе це оточують три сади: сад Довголіття, сад Доброти і Спокою, Імператорський сад. А які поетичні назви тутешніх споруд: Ворота бойової доблесті, зала Повної гармонії, зала Небесної чистоти, зала Земного спокою... Гармонію і споглядання так описав Лі Бо, безсмертний геній поезії часів династії Тан
НА САМОТІ СИДЖУ В ГОРАХ ЦЗІНТІНШАНЬ
Зграя птиць пролетіла
і зникла ту ж мить вдалині,
Сиротлива хмаринка
за ними слідом поспішає.
Я на гори дивлюся -
і не набридає мені,
Горам також на мене
дивитися не набридає.
Питання № 22
ВідповістиВидалитиПропоную позмагатися у перекладі українською. Термін змагання - вихідні. (по бажанню можна отримати оцінку за переклад).
ПРОВОЖАЮ ДРУГА
Зеленые горы торчат над северной частью,
А белые воды кружат возле восточных стен.
На этой земле мы как только с тобою простимся,
Пырей-сирота ты – за тысячи верст.
Плывущие тучи – вот твои мысли бродят.
Вечернее солнце – вот тебе друга душа.
Махнешь мне рукою – отсюда сейчас уйдешь ты,
И грустно, протяжно заржет разлученный конь.
Або цей вірш для перекладу
ВідповістиВидалитиСМОТРЮ НА ВОДОПАД В ГОРАХ ЛУШАНЬ
За сизой дымкою вдали
Горит закат,
Гляжу на горные хребты,
На водопад.
Летит он с облачных высот
Сквозь горный лес –
И кажется, то Млечный Путь
Упал с небес.
Зелені гори стирчать над північною частиною,
ВидалитиА білі води кружляють біля східних стін.
На цій землі ми як тільки з тобою попрощаємось,
Пирій - сирота ти - за тисячі верст.
Пливуть хмари - ось твої думки бродять.
Вечірне сонце - ось тобі друга душа.
Махнеш мені рукою - звідси зараз підеш ти,
І сумно, протяжно заірже розлучений кінь.
???????????????????
ВидалитиДИВЛЮСЬ НА ВОДОСПАД У ГОРАХ ЛУШАНЬ
ВідповістиВидалитиСизим серпанком вдалені
Горить закат.
Дивлюсь на гірські я хребти,
На водоспад.
Вмить він омайнув весь ліс,
Такий от в нас пілот.
Здається, то Чумацький Шлях
Упав з висот.
А без гугла????
ВідповістиВидалитиПавленко Даша
ВідповістиВидалитиПРОВОДЖАЮ ДРУГА
Зелені гори стирчать над північною частиною,
А білі води кружляють біля східних стін.
На цій земля як тільки з тобою попрощаемось,
Пирій- сирота ти- за тісячі верст.
Пливущі хмари- ось твої думки бродять,
Вечірнє сонце -ось тобі друга душа,
Махнеш мені рукою - звідси зараз підеш ти,
І сумно, протяжно заірже розлучений кінь.
Павленко Даша
ВідповістиВидалитиДивлюся на водоспад у горах Лушань
За сизим серпанком в долині
Горить захід,
Дивлюсь на гірські хребти,
На водоспад.
Летить він з хмарних висот,
Крізь гірській ліс-
І здається, то Чумацький Шлях
Впав з небес.
Я мала на увазі ВЛАСНИЙ ПЕРЕКЛАД
ВідповістиВидалитиПавленко Даша
ВідповістиВидалитиЯ сама перекладала
Питання № 23
ВідповістиВидалитиТри карти, що володіють магічною дією?
Трійка, сімка, туз
Видалитиповість О.С. Пушкіна "Пікова дама" 1834р.
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиГраф Сен Жермен відкрив графині, яка була красунею в молодості, секрет трьох карт, які можуть завжди вигравати в цій грі, в яку вони всі там тоді грали. Ці три карти були: трійка, сімка, туз.
Але герой роману Германн, який не гарно вчинив з обома жінками, і обманом вивідав у старої графині цей секрет трьох карт, наприкінці знаменитої повісті О.С.Пушкіна "Пікова дама", отримує в грі замість туза - її саму пікову даму. І сходить з розуму.
Звідси мораль - нічого жінок обманювати.
Питання № 24
ВідповістиВидалитиНазва «Таємничого острова» у Жуля Верна?
Острів Лінкольна
ВидалитиОстрів Лінкольна.
ВидалитиПідтвердження:
"У «Таємничому острові» герої книги після того, як оселились на острові Лінкольна, також знаходять пляшку з запискою, в якій позначено назву острова і його координати. Вони будують невелике судно і забирають перевихованого Айртона до себе. Як з’ясувалось потім, пляшку їм навмисно підкинуув капітан Немо, який також знайшов притулок на острові Лінкольна."
Павленко Даша
ВидалитиОстрів Лінкольна.
Підтвердження:
"У «Таємничому острові» герої книги після того, як оселились на острові Лінкольна, також знаходять пляшку з запискою, в якій позначено назву острова і його координати. Вони будують невелике судно і забирають перевихованого Айртона до себе. Як з’ясувалось потім, пляшку їм навмисно підкинуув капітан Немо, який також знайшов притулок на острові Лінкольна."
Питання № 25
ВідповістиВидалитиКого звали «Лебедем Эйвона»?
Видатний письменник всіх часів Вільям Шекспір народився у відомому всьому світу місті Стратфорд-на-Ейвоні, тому його і прозвали «Лебедем Эйвона»
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиЛебідь Ейвона.
Видатний письменник всіх часів Вільям Шекспір народився у відомому всьому світу місті Стратфорд-на-Ейвоні, тому його і прозвали лебедем Ейвона. Тут він написав свої найвідоміші твори, які улюблені всіма людьми досі.
Питання № 26
ВідповістиВидалитиДесять днів десять молодих людей розповідають один одному різні історії. Що це за твір?
"Декамерон"
ВидалитиПавленко Даша
Видалити«Декамерон» (італ. Il Decamerone, від грец. Δέκα «десять», ἡμέρα «день» - букв. «Десятіднев») - збори ста новел італійського письменника Джованні Боккаччо, одна з найзнаменитіших книг раннього італійського Ренесансу, написана приблизно в 1352 -1354 роки. Більшість новел цієї книги присвячено темі кохання, починаючи від її еротичного і закінчуючи трагічним аспектами.
Джованні Боккаччо "Декамерон"
ВідповістиВидалитиПитання № 26
ВідповістиВидалитиХто створив образ Джеймса Бонда?
Ян Ланкастер Флемінг - британський письменник і журналіст, автор романів про супершпигуна Британської таємної служби Джеймса Бонда. Визнаний у 2008 газетою «The Times» одним із «50 великих британських письменників від 1945 року».
ВидалитиЯн Ланкастер Флемінг, роки життя - 1908-1964
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиДжеймс Бонд, кодове ім'я агент 007, — вигаданий персонаж, створений у 1953 році письменником Яном Флемінгом, який задіяв Бонда у 12 романах та двох збірках. Існують також шість інших авторів, котрі писали про запатентований образ Бонда романи або романи за фільмом після смерті Флемінга у 1964 році. Такими письменниками є Кі́нґслі Е́міс, Крістофер Вуд, Джон Гарднер, Раймонд Бенсон, Себастьян Фолкс та Джеффрі Дівер. Новий роман, написаний Уілльямом Бойдом, планують екранізувати у 2013 році. Додатково Чарлі Гіксон написав цикл про молодого Джеймса Бонда, та Саманта Вестбрук написала три романи, основані на щоденниках Моніпені, персонажа, який неодноразово з'являвся на сторінках романів про Бонда .
Питання № 27
ВідповістиВидалитиПісля виходу в світ цього роману французьке Географічне товариство виступило з ініціативою прийняти єдину систему вимірювання часу?
Роман Жюля Верна «Навколо світу за вісімдесят днів»
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиРоман Жюля Верна «Навколо світу за вісімдесят днів»
Це роман Жуль Верна "Навколо світу за вісімдесят днів".
ВідповістиВидалитиПитання № 28
ВідповістиВидалитиХто створив образ комісара Мегре?
Жорж Жозеф Крістіан Сіменон - франкомовний письменник бельгійського походження, один з найвідоміших предстаників детективного жанру в літературі. Прославився завдяки серії детективів про поліцейського комісара Мегре.
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиКомісар Жуль Жозе́ф Ансе́льм Меґре́ (фр. Commissaire Jules Maigret) — герой серії детективних романів та оповідань Жоржа Сіменона, поліцейський комісар.
ЖОРЖ СІМЕНОН
ВидалитиПитання № 29
ВідповістиВидалитиКому Олександр Блок присвятив цикл «Вірші про Прекрасну Даму»?
Своїй дружині - Любові Дмитрівні Менделєєвій
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиВважається, що ці вірші Олександра Блока були присвячені Любові Менделєєва. Але в цих віршах немає реального образу, тільки сама ідея про те, що така жінка існує в містичному і романтичному світі мрій поета. Прекрасна Дама Блоку - це і Володарка Всесвіту, і Вічно Юна, і Дружина, і Незнайомка. Це - все ВОНА, - образ вічної жіночності, яку оспівував Блок.
Цей цикл натхненний Любов'ю Дмитрівною Менделеевой (1881-1939), дочкою знаменитого російського вченого Дмитра Івановича Менделєєва. Вірші 1901-1902 років, що склали ядро першої книги лірики Блоку, написані в пору найгарячішою і ніжною закоханості поета («... коли я носив у собі велике полум'я любові », - написав Блок у щоденнику 1919 року). Ця книга - щирий початок, джерело всього творчості Блока. На такому розумінні значення своєї першої книги наполягав Блок завжди, до кінця життя.
ВидалитиПитання № 30
ВідповістиВидалитиХто створив образ Джеймса Бонда?
Ян Ланкастер Флемінг - британський письменник і журналіст, автор романів про супершпигуна Британської таємної служби Джеймса Бонда. Визнаний у 2008 газетою «The Times» одним із «50 великих британських письменників від 1945 року».(Це питання вже звучало)
ВидалитиУпс...
ВидалитиПавленко Даша
ВідповістиВидалитиДжеймс Бонд, кодове ім'я агент 007, — вигаданий персонаж, створений у 1953 році письменником Яном Флемінгом, який задіяв Бонда у 12 романах та двох збірках. Існують також шість інших авторів, котрі писали про запатентований образ Бонда романи або романи за фільмом після смерті Флемінга у 1964 році. Такими письменниками є Кі́нґслі Е́міс, Крістофер Вуд, Джон Гарднер, Раймонд Бенсон, Себастьян Фолкс та Джеффрі Дівер. Новий роман, написаний Уілльямом Бойдом, планують екранізувати у 2013 році. Додатково Чарлі Гіксон написав цикл про молодого Джеймса Бонда, та Саманта Вестбрук написала три романи, основані на щоденниках Моніпені, персонажа, який неодноразово з'являвся на сторінках романів про Бонда .
«Агент 007» - автор Ян Ланкастер Флемінг, роки життя - 1908-1964.
ВідповістиВидалитиНа честь сторіччя з дня народження Яна Флемінга, в 2008-му році був знятий фільм Квант милосердя і написаний роман Себастьяна Фолкса - Диявол не любить чекати.
ВидалитиУ 1996 році Крістофер Крейтон опублікував книгу "Операція Джеймс Бонд. Остання велика таємниця другої світової війни" (в 1997 році книга видана в Росії під назвою "Загадка Бормана"). У книзі розповідається про участь її автора і Яна Флемінга в надсекретної операції англійської розвідки з вивезення Бормана з Берліна до Англії в травні 1945 року. Дана операція мала кодову назву "Джеймс Бонд" ...
Питання № 31
ВідповістиВидалити. Хто послужив прототипом головної героїні роману Льва Миколайовича Толстого «Анна Кареніна»?
Марія Олександрівна Гартунг - дочка Олександра Сергійовича Пушкіна
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиУ літературної героїні Льва Толстого Анни Кареніної є прототип. Це Марія Олександрівна Пушкіна - дочка великого Олександра Сергійовича. Зовнішність Анни Кареніної - це зовнішність Марії. Про це пише і своячка Толстого Кузьмінська: «Коли представили Льва Миколайовича Марії Олександрівні, він сів за чайний столик біля неї; розмови я їх не знаю, але знаю, що вона послужила йому типом Анни Кареніної, не характером, що не життям, а зовнішністю, Він сам визнавав це ». Дітей Марії Бог не дав. Але вона брала активну участь у всіх заходах, пов'язаних з ім'ям батька. І часто її спостерігали сидить біля пам'ятника Олександра Сергійовича. Мабуть, вона так запала в душу Льву Толстому, що навіть стала прототипом Кареніної.
Питання № 32
ВідповістиВидалитиХто назвав комедію Аліг'єрі Данте «Божественної»?
Джованні Боккаччо
ВидалитиПавленко Даша
ВидалитиСтруктура твору — своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а «Божественною» її назвав Джованні Боккаччо.
Питання № 33
ВідповістиВидалитиЯкий англійський письменник вважається родоначальником періодичної преси?
Даніель Дефо
ВидалитиДаніель Дефо (1660 — 1731)
ВидалитиПавленко Даша
ВідповістиВидалитиДаніель Дефо (1660-1731) - англійський письменник, публіцист і активний політик свого часу. Писав багато в журналах на теми економіки, політики, психології, криміналу і т.д. Вважається основоположником економічного журналізму. У світі найбільш відомий як автор роману "Робінзон Крузо", хоча написав понад 500 творів.
Питання № 34
ВідповістиВидалитиДіяльність якого видатного драматурга стала початком міжнародного руху?
Діяльність видатного норвезького драматурга Генріха Ібсена стала початком Міжнародного руху у захисті прав жінок. Цей рух називається "ібсенізм".
ВидалитиГенріх Ібсен
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиДаша, в тебе у повідомленні помилка.
ВідповістиВидалитиПитання № 35
ВідповістиВидалити. Рукопис Омара Хайяма трагічно загинув у 1912 році.
«Рубайат»
ВидалитиРукопис "Рубайат" потонув разом з кораблем «Титанік».
ВидалитиПитання № 36
ВідповістиВидалитиУ вісімдесятих роках двадцятого століття викладачі італійських університетів помітили, що різко зросла кількість студентів на спеціалізацію з історії середніх віків. Опитування показало, що причиною цього стала книга. Яка?
«Ім'я троянди»
Видалити«Ім'я троянди» Умберто Еко
ВідповістиВидалитиПавленко Даша Питання № 34
ВідповістиВидалитиГенрик (Хенрік) Юхан Ібсен (1828 -1906) - норвезький драматург, поет і публіціст.Новаторство Ібсена у створенні "нової драми" найбільш яскраво виразилося в найвідомішій його п'єсі - "Ляльковий дім". У центрі уваги цієї п'єси - драма молодої жінки на ім'я Нора, яка наважилася на крутий поворот у своїй долі, коли вона усвідомила, що її сімейне щастя - лише ілюзія. Нора йде від чоловіка, бо вона не в силах більше грати роль щасливої господині "лялькового будинку" .Це п'єсу називають маніфестом сепаратистського фемінізма.Фемінізм (лат. Femina- «жінка») - суспільно-політичний рух, метою якого є надання всім без винятку жінкам всієї повноти соціальних прав.
Питання №35
Рукопис «Рубайат» Омара Хайяма трагічно загинула в 1912 г.По тонула разом з «Титаніком».
Питання №36
«Ім'я троянди» Умберто Еко
Питння № 37
ВідповістиВидалитиСюжет якого роману Олександр Дюма знайшов в «Записках з архіву паризької поліції»?
«Граф Монте-Крісто»
ВидалитиГраф Монте-Крісто — пригодницький роман Александра Дюма (батька), виданий 1844 року. Основним мотивом роману є помста, а основною ідеєю є те, що вона не приносить ні задоволення, ні щастя.
Видалити«Граф Монте - Крісто»
ВидалитиПитання № 38
ВідповістиВидалитиОлександр Дюма вчинив, як писали його сучасники, «одне з найчарівніших безумств, яке коли-небудь робив». Що ж він зробив?
Наказав побудувати замок Монте-Крісто
ВидалитиПитання № 39
ВідповістиВидалитиВ якому місті є вулиці графа Монте-Крісто, абата Фаріа та Едмона Дантеса?